Федір Фердинандович Андерс (1868–1926) — інженер-самоук, якому Київ завдячує однією з найвизначніших технічних сенсацій початку XX століття. Виходець із родини токаря заводу «Арсенал», без формальної технічної освіти, Андерс став піонером українського дирижаблебудування, сконструювавши перший цивільний аеростат у Російській імперії — «Київ». Його енергія, винахідливість і технічна інтуїція дозволили реалізувати сміливий проєкт, що не лише здивував публіку, а й поклав початок новому етапу міського повітроплавання. У 1911 році його дирижабль здійнявся над Києвом, перетворивши небо столиці на арену інженерної уяви й сміливих мрій.
Створення дирижабля «Київ» стало можливим завдяки підтримці Товариства повітроплавання, активній участі київської інтелігенції та організації благодійного «Аеробалу», на якому збирали кошти для будівництва апарата. Андерс розробив кожен вузол дирижабля самотужки: від гондоли й балону до системи управління. Перший публічний політ у жовтні 1911 року з Купецького саду до Вишгорода тривав близько 20 хвилин і став справжньою подією. Протягом року дирижабль здійснив понад 160 польотів, перевозив пасажирів, демонстрував можливості комерційної авіації й навіть реклами в повітрі. Після знищення апарата у 1912 році через аварію під час польоту, Андерс почав працювати над гідродирижаблем «Київ-2», здатним сідати на воду, але реалізувати цей задум не зміг через фінансові труднощі.
Попри невдачі, інженер не зупинявся: у 1920-х роках Андерс працював над проєктом великого жорсткого дирижабля для перевезення до 100 пасажирів, зокрема в умовах Середньої Азії, однак і цей задум залишився на кресленнях. Його технічна думка випереджала час: він спілкувався з Ціолковським, винаходив автометри, механізми з цифровим замком і навіть пропонував нову модель друкарської машинки. Андерс помер у Києві в 1926 році, залишивши після себе не лише спогади про вражаючі польоти, а й символ безмежних можливостей винахідницького духу. На його честь встановлено меморіальну дошку на вулиці Богдана Хмельницького, а зупинка громадського транспорту на Чоколівці досі неофіційно носить ім’я Федора Андерса — людини, яка мріяла про небо й здійснила політ.